Експерти погодилися, що головним чинником безпеки України є дієва і некорумпована влада

14.06.2010

Українські, європейські та російські експерти 11-го червня обговорили модель безпеки для України та Європейського континенту в цілому, на круглому столі «Безпека: чия відповідальність?», організованому Фондом Арсенія Яценюка «Open Ukraine».

Усі присутні експерти підтримали основну думку про те, що головним чинником безпеки України є дієва та некорумпована влада. В той же час основні суперечки точилися навколо перспектив євроатлантичної інтеграції України та її позаблокового статусу.

Лідер партії «Фронт змін» Арсеній ЯЦЕНЮК запропонував розглядати не просто безпеку країни, а подивитися на це у ширшому контексті — з точки зору безпеки окремої людини.

«Вважаю, що безпеку треба розглядати в ширшому понятті — ми повинні говорити про безпеку конкретної людини, а не зупинятися на питаннях Україна-НАТО», — сказав він. Яценюк також розкритикував ідею нинішньої влади про позаблоковий статус України. «Щодо позаблокового статусу — це для мене виглядає якось аморфно, дивно. Ми неправильно розуміємо поняття «альянс», адже воно зовсім не є ідентичним до поняття «військовий блок».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій ЧАЛИЙ також негативно висловився щодо намірів одержання Україною позаблокового статусу. «Позаблоковість — це повернення в минуле сторіччя». В. Чалий нагадав, що під час підготовки тексту чинної Конституції України пропонувалася стаття, яка б закріпила позаблоковість. Але тоді політична еліта відмовилася від цього. Також В. Чалий назвав зовнішньополітичний діалог нинішньої української влади «дисбалансом контактів». За його словами, набагато більше відбувається зустрічей з керівництвом Росії, ніж з керівниками усіх інших країн разом взятими.

Старший науковий співробітник Інституту Світової економіки і міжнародних відносин Російської Академії Наук Іріна КОБРІНСКАЯ висловила занепокоєння триваючою в міжнародній політиці дискусією навколо військових блоків. «Якщо ми продовжуємо говорити про блоки, це означає, що жодна країна не може розраховувати на безпеку», — сказала вона.

За словами Кобрінської, у безпековій сфері світ об’єднаний трьома спільними тенденціями: «Нас об’єднують три «К»: криза, Китай та кліматичні зміни». На її думку, співпраця з Росією потрібна Заходу для вирішення ключових безпекових проблем. З іншого боку, зазначила експерт, ширша інтеграція Росії в євроатлантичний простір робить політику Москви зрозумілішою та більш передбачуваною.

У той же час Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр ЧАЛИЙ закликав присутніх підтримати ідею позаблоковості: «Це добре, що Україна почала шукати свій статус. Позаблоковість має бути підсилена не як тактична, а як стратегічна лінія. Отже, питання зовнішньої політики повинні бути зорієнтовані на новий статус, змінювати його через кілька років і братися за щось нове не потрібно. Треба рухатися в обраному напрямку». Дипломат наголосив, що блокова політика відходить з глобальних позицій. «НАТО через п’ять років ми не впізнаємо», — сказав він.

На думку О. Чалого, Україна має унікальну роль. «Вона дуже вчасно сьогодні зголосила нові підходи до зовнішньої політики. Питання в тому, що вони повинні бути більш послідовні, більш орієнтовані на новий статус, а не просто на принципи політики», — підсумував посол.

Директор Польського інституту міжнародних відносин Славомір ДЕМБСЬКІ висловив протилежну думку: «Чому країни хочуть інтегруватися? По-перше, це дає можливість модернізувати країну, наздогнати найбільш розвинені країни. По-друге, за останні 20 років війна торкнулася лише країн на периферії, наприклад, Балканського регіону, але не тих країн, які входять до ЄС чи НАТО».

Він також зазначив, що роль НАТО залишається дуже важливою, оскільки сьогодні це єдиний інституційний зв’язок між ЄС та США. «Сьогодні нас цікавить, чи зміниться значення статті 5 Вашингтонського договору в процесі вироблення нової стратегічної концепції, та яким чином НАТО зможе відповідати на сучасні загрози», — підсумував ДЕМБСЬКІ.

Голова Громадської ліги Україна-НАТО Сергій ДЖЕРДЖ погодився з думкою, що за 5 років НАТО значно трансформується. «Через п’ять років ми не впізнаємо НАТО. Але для нас важливо з такою культурологічною, економічною, безпековою політикою впізнати Україну», — сказав він. У той же час, Джердж розкритикував устремління української влади до виключно європейського напрямку інтеграції, виключаючи євроатлантичний. «Європейська конструкція — цілісна, яка тримається на двох стовпах — НАТО і ЄС. І тому дружити із однією частиною і не дружити з іншою не вийде. Ми не зможемо по парних числах мати хороші і добрі стосунки, скажімо, з Францією, з Німеччиною, з їхніми лідерами, а по непарних — не спілкуватися з ними, бо вони вже є членами НАТО, і лідери цих країн визначають політику НАТО», — заявив експерт.

Заступник міністра закордонних справ України Павло КЛІМКІН закликав присутніх бути солідарними у виробленні стратегії забезпечення безпеки України: «Світ змінюється, відповідно до цього змінюються поняття безпеки... Відтак, ми маємо бути готовими до нових викликів у сфері безпеки. Що для України зараз важливо? Розуміти тенденції, які є навколо нас та забезпечити безпеку неподільності. Це головні фактори. Крім того, треба визнати, що безпекова сфера ґрунтується на понятті солідарності — нам треба визначити пріоритети та партнерів, з якими ми будемо працювати».

Професор Університету економіки і технологій Союзу торгівельних палат і бірж Туреччини Мітат ЧЕЛІКПАЛА, говорячи про проблему безпеки Чорноморського регіону, наголосив, що сам регіон ще не утвердився у свої кордонах. «Головна стратегічна головоломка Чорноморського регіону полягає в тому, що ключовими гравцями є не тільки прибережні країни, але й країни, які перебувають поза межами цього простору. Саме тому Чорноморський регіон ще не сформувався остаточно». На його думку, в Чорноморському регіоні конкуренція переважає над співпрацею через присутність стратегічних інтересів ключових, але сторонніх для регіону, держав.

Генеральний директор інституту FRIDE (Іспанія) Річард ЯНҐС зазначив, що економічна криза значно вплинула на здатність ЄС вести активну зовнішню політику. «ЄС не лише застряг у вирішенні внутрішніх проблем, але й скоротив програми співпраці зі своїми сусідами. І Україна обов’язково це відчує», — сказав він.

Радник Президента України Андрій ФІАЛКО, підсумовуючи результати обговорення, висловив думку, що головні загрози безпеці України мають внутрішнє походження: «Загрози безпеці України виходять від неї самої – від неефективної, корумпованої влади. Якщо ця ситуація не зміниться, то тоді жодна система безпеки нам не допоможе». Він також закликав дати новій українській владі час сформулювати позицію і утримати її.

Нинішній круглий стіл став сполучною ланкою між Міжнародною конференцією «Світова криза: безпекові наслідки та виклики для ширшої Європи» 2009-го року і IV Київським Безпековим Форумом (КБФ), який Фонд Арсенія Яценюка «Open Ukraine» проводитиме 11-12 листопада 2010 року у Києві.

За підсумками круглого столу міжнародні експерти підготують аналітичний документ, який буде використано як основу для дискусій під час IV КБФ. Форум-2010 розгляне майбутнє колективної безпеки і стійкість держав (national resilience) в Європі.

Круглий стіл було організовано Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» за підтримки Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршалла.

Контакт для ЗМІ: Руслан Кириленко, т. 235-52-98, rk@openukraine.org.