«Позиція «з корупцією боротися неможливо» – це спроба виправдання політичної імпотенції», - Каха Бендукідзе

20.04.2010

Про антикорупційні досягнення Грузії та можливість застосувати в Україні подібні кроки говорилося під час круглого столу «Прийнятність грузинського антикорупційного досвіду для України?», який був організований Фондом Арсенія Яценюка «Open Ukraine» 19 квітня 2010 року. У заході, за допомогою телемосту, взяли участь автори грузинських антикорупційних реформ Каха БЕНДУКІДЗЕ, колишній державний міністр з координації реформ Грузії та Вахтанг ЛЕЖАВА, головний радник з економічних питань Прем’єр-міністра Грузії.

Ті зміни, що відбулись за останній час в Грузії, підтверджують ефективність кроків грузинських колег. Ще у 2004 році в Грузії був високий рівень толерантності до корупції, а сьогодні в грузинському суспільстві корупційні дії викликають загальне осудження. Причиною стали серйозні антикорупційні реформи грузинської влади та бажання якщо не викорінити, то хоча б мінімізувати прояви цього явища.

У різних міністерствах було скорочено від півтора до п’яти разів державний апарат, відбулось серйозне зменшення кількості податків, яке, за словами Вахтанга ЛЕЖАВИ, буде продовжено в найближчі три роки. Заробітна плата державних службовців зросла у 5, а подекуди й у 20 разів. За рахунок кардинальних змін у системі дорожньої поліції (нової кадрової політики, зменшення чисельності, підвищення заробітної плати), цей державний орган, з одного з найкорумпованіших, став державною структурою, яка користується високою довірою населення.

Завдяки таким радикальним діям Грузії вдалося піднятися до 66 позиції в Індексі сприйняття корупції «Transparency International» у 2009 році (у 2004 році Грузія займала 131-у позицію). Для порівняння – за цей період Україна перемістилася зі 102 місця в даному рейтингу на 146 позицію (і ділить його з Росією, Камеруном, Еквадором, Кенією, Сьєрра-Леоне й Зімбабве). Крім того, Грузія отримала антикорупційний індекс 4,1 – це вищий індекс ніж у деяких країн ЄС.

«Ми намагалися ввести антикорупційні механізми в усі наші дії – чи то законопроект, чи то якісь конкретні кроки. І це дуже важливо для просування антикорупційних реформ», - підкреслив Вахтанг ЛЕЖАВА. За його словами, у Грузії несли відповідальність всі, хто був запідозрений у корупційних діях. Це дало змогу змінити ставлення населення до антикорупційних реформ.

Інша справа – реальні кроки боротьби з корупцією в Україні. Як зазначив народний депутат України, лідер політичної партії «Фронт змін» Арсеній ЯЦЕНЮК: «У країні відсутня реальна система боротьби з корупцією. Єдиний шлях, який був мною запропонований, - це створення антикорупційного комітету як єдиного органу, який має відповідні повноваження та підпорядкування. Для цього потрібні зміни до кримінально-процесуального законодавства».

Чимало дискусійних моментів під час обговорення грузинського досвіду викликало твердження про необхідність політичної волі для боротьби з корупцією. На думку грузинської сторони, це один з найважливіших елементів для успіху в антикорупційних діях: «Створити за рахунок страху прозоре державне відомство, у якому не беруть хабарі на низовому рівні неможливо, це можливо лише за рахунок того, що люди починають вірити – так працювати правильно. Як тільки низові працівники дізнаються, що їхній керівник бере хабарі – пиши пропало», - наголосив Каха Бендукідзе.

Підсумовуючи обговорення грузинського антикорупційного досвіду, українські учасники прийшли до висновку, що у багатьох напрямах це прийнятні для України механізми боротьби з корупцією і їх варто перейняти. Однак більшість учасників погодилась із думкою, що в Україні це стане можливим лише тоді, коли влада проявить політичну волю і створить чітку систему боротьби з корупцією: «Якщо про те, що у нас немає політичної волі до боротьби з корупцією кажуть експерти чи прості громадяни – я це розумію. Але коли про це говорять народні депутати, члени правлячої парламентської коаліції, то де ж тоді взяти цю політичну волю?», - зауважив Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних досліджень «Пента».

У круглому столі також взяли участь Надзвичайний і Повноважний посол Грузії в Україні Ґріґол КАТАМАДЗЕ, голова Кавказького інституту миру, демократії та розвитку Гія НОДІЯ, керівник контактної групи «Транспаренсі Інтернешнл» в Україні Олексій ХМАРА, заступник керівника апарату – начальник правового управління Верховного Суду України Микола ХАВРОНЮК, керівник підрозділу Міністерства юстиції України Олена СМИРНОВА та представники більше шістдесятьох громадських, комерційних та молодіжних організацій.