Формула відновлення відносин між Україною і Росією — прагматизм і співробітництво

Газовий конфлікт, відносини України і НАТО, базування Чорноморського флоту, торгівельні війни — це не повний перелік проблем, які на думку експертів погіршують відносини України та Росії, і загрожують перенести стосунки між сусідніми країнами у площину «консервації нестабільності».

Круглий стіл «Україна-Росія: пошук шляхів подолання кризи у відносинах», організований 29 травня 2009 року Фондом Арсенія Яценюка «Open Ukraine», Центром Разумкова і Фондом «Російський суспільно-політичний центр» (РОПЦ), зібрав українських та російських експертів для обговорення поточної ситуації у відносинах України і Росії та пошуку можливих напрямків відновлення стосунків між двома державами.

Більшість українських і російський експертів, опитаних Центром Разумкова та РОПЦ, вважають відносини між двома країнами «нестабільними» (28,6% українських експертів, 33% російських експертів) та «погіршеними» (40% і 46% відповідно). Серед основних причин негативних стосунків зазначені «наміри України приєднатись до НАТО», «проблеми у співробітництві у газовій сфері», «проблеми перебування Чорноморського Флоту на території України», «недостатня інтенсивність і ефективність діалогу на офіційному рівні», «проблеми делімітації Азово-Керчинської акваторії», «недостатнє використання громадських каналів взаємодії».

На думку експертів, що взяли участь у Круглому столі, негативна риторика керівників обох країн та взаємні обвинувачення з різних приводів суттєво впливає на стосунки обох країн. «Україні і Росії необхідно відмовитись від дій і заяв, які можуть викликати обурення іншої сторони», зазначив Ігор БУНІН, генеральний директор Фонду «Центр політичних технологій» (Російська Федерація), підкреслюючи, що «психологічний чинник серйозно впливає на стосунки між двома країнами».

На думку учасників Круглого столу, керівникам обох країн необхідно відійти від оцінювання історії та відмежуватись від стереотипів минулого. «Серйозні історичні дискусії необхідно проводити на експертному рівні, не переводячи їх  у  площину сьогоднішніх відносин», зауважив Всеволод ЛОСКУТОВ, радник-посланник Посольства РФ в Україні. Він вважає, що необхідно налагоджувати стосунки між експертними групами, а не обмінюватись думками через ЗМІ.

Так само за розподіл праці між політиками, вченими та експертами висловився Роман ШПЕК, віце-президент «Альфа-банк», Надзвичайний та Повноважний посол України, Голова Правління Фонду «Open Ukraine»: «У відносинах між Україною і Росією політичні керівники повинні покладатись на дослідження вчених, які, у свою чергу, працюють з фактами». Також Роман ШПЕК наголосив на історичній відповідальності керівників обох держав: «Вони повинні думати про те, що про них скажуть через 30 років, а не про то, як їх оцінюють зараз, чи перед виборами. Історична відповідальність набагато вища за поточну політичну кон’юнктуру чи сьогоднішню політичну оцінку».

Сотосовно впливу засобів масової інформації переважна більшість експертів визначають роль ЗМІ як одного з головних чинників впливу на стосунки між країнами. За даними опитування Центру Разумкова, наявним є брак позитивних повідомлень і ЗМІ переважно зорієнтовані на критичне оцінювання:  українська проблематика у російських ЗМІ висвітлюється «нейтрально, стримано» (українські експерти - 0%, російські - 10%) «переважно критично» (40% і 67%) і «дуже критично» (57,1% і 19%), а російська проблематика в українських ЗМІ висвітлюється «нейтрально, стримано» (48,6% і 4%), «переважно критично» (32,4% і 19%) і «дуже критично» (9,5% і 65%).

Костянтин  ГРИЩЕНКО, перший заступник Секретаря РНБОУ, Надзвичайний та Повноважний посол України у Росії, додав, що політична риторика на вищому державному рівні ретранслюється ЗМІ до пересічних громадян, що у свою чергу формує негативне ставлення громадськості до іншої держави: «Ситуацію необхідно змінювати вже,  оскільки зміна підходів вищого керівництва країн може відбутись вже сьогодні, а зміна громадської думки займе декілька років».

Євген МАРЧУК, керівник Інституту проблем безпеки, також наголосив на інерційності громадської думки, яку «змінити лише прийняттям рішень неможливо».

Перспективи стосунків між Україною і Росією за даними Центру Разумкова громадяни України все ж таки оцінюють позитивно (лише 4,4% громадян вважають, що нічого не може сприяти зближенню країн). Серед головних чинників для зближення обох держав громадяни України назвали «спільне історичне минуле», «родинні зв’язки між мешканцями обох країн», «збіг економічних інтересів», «спільні кордони».
На важливості відносин між народами України і Росії, а не між кабінетами влади, наголосив Валерій ЧАЛИЙ, заступник генерального директора Центру Разумкова. На його думку, обом країнам необхідно пройти болючий процес виходу з пост-радянського періоду та визнати той факт, що в України і Росії попереду шлях конкуруючих і ефективних держав, «де є розуміння національних інтересів, де суспільство співпрацює із владою і де є стабільність».

В рамках оцінки роботи Круглого столу, Анатолій АДАМІШИН, президент Асоціації євроатлантичного співробітництва, Надзвичайний та Повноважний Посол Російської Федерації, запропонував створити «Дорожню карту» з виведення російсько-українських відносин з кризи.
Учасники Круглого столу висловили бажання продовжити роботу на експертному рівні і співпрацювати у розробці напрямків покращення відносин між Україною і Росією з подальшим інформуванням керівників двох держав.

Інформаційно-аналітичні матеріали Центру Разумкова щодо відносин між Україною та Росією знаходиться тут http://openukraine.org/doc/Moscow.rar  (5Мб)

Фонд Арсенія Яценюка «Open Ukraine» підтримав Круглий стіл в рамках програми «Міжнародний діалог» (http://openukraine.org/ua/programs/dialogue/)
Програми спрямована на посилення міжлюдських контактів та поглиблення розуміння українських процесів на міжнародному рівні; має на меті забезпечити участь України у європейському дискурсі з ключових політичних, безпекових та соціально-економічних питань

Веб-сторінка Центру Разумкова http://www.uceps.org/
Веб-сторінка Фонду «Російський суспільно-політичний центр» http://www.rppc.ru/

Частина перша

Частина друга

Частина третя

Частина четверта