 |
 |
 |
|
||
|
||
Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» провів дискусію на тему реформування молодіжної політики в Україні
07.12.2011
Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» разом із Міжнародним фондом «Відродження» провели 7 грудня у Києві подіумну дискусію «РЕФОРМА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ: ВІД ІНСТИТУЦІЙНИХ ДО СОЦІАЛЬНИХ АСПЕКТІВ». Даний захід став шостим і останнім, у рамках проекту «Експертиза закордонних трансформацій», метою якого є ознайомлення українського експертного середовища з досвідом реформ у сусідніх країнах.
Учасники заходу, представники органів державної влади, експертної та академічної спільнот, молодіжних організацій, а також всеукраїнських та регіональних ЗМІ, обговорили уроки впровадження реформ у сфері молодіжної політики Сербії та Білорусі, а також важливість зарубіжного досвіду для України.
Голова Наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезія ЯЦЕНЮК відзначила, що заключна в рамках проекту дискусія невипадково присвячена реформі молодіжної політики, оскільки успіх усіх реформ у державі залежить від молодих людей. «Саме молодь повинна бути активним учасником вирішення завдань, що стоять перед державою і суспільством. Тільки за активної участі молоді можливий розвиток демократичної держави. Потрібно активно працювати над тим, щоб молоді люди відчували свій обов’язок перед майбутнім країни і, головне, вірили у свою спроможність здійснити позитивні зміни у державі та суспільстві», - наголосила пані Яценюк.
“Сьогодні для молоді в Україні практично немає соціальних ліфтів, не створено умов для самореалізації. Для молодих людей повинен бути відкритий спектр можливостей – від якісної освіти до працевлаштування”, – підкреслив Євген Бистрицький, виконавчий директор Фонду «Відродження». Пан Бистрицький нагадав, що його організація підтримала декілька молодіжних проектів: моніторинг прозорості вступної кампанії та бюджетування стипендій, допомога з працевлаштуванням, підтримка європейської ідентичності та сприяння ромській молоді.
Під час дискусії було представлено досвід запровадження системи реформування молодіжної політики у Сербії та Білорусі.
Таня АЗАНЬЯК, експерт неурядової організації «Ініціативи» (Белград, Сербія), сказала, що Україна та Сербія мають багато спільного у системі молодіжної політики, але у Сербії молодь веде себе значно активніше. Пані Азаньяк зазначила, що головні реформи, які відбувалися у Сербії з 2003 року в сфері державної молодіжної політики, були ініційовані громадськими молодіжними рухами, які наполегливо та системно тиснули на уряд. «У результаті вдалих реформ сьогодні у Сербії існує тісний діалог між державним та громадським секторами сфери молодіжної політики”, – підкреслила експерт.
Міла Пестун, колишній президент Європейського молодіжного парламенту Білорусі (Мінськ, Білорусія) проінформувала, що в її країні існує багато проблем у молодіжному секторі, які спричинені тиском з боку держави на молодіжні організації, тому реформи у сфері молодіжної політики відбуваються дуже повільно і неефективно. “У Білорусі майже не використовується рідна мова, все на російській, що не може влаштовувати молоде покоління, і це є приводом для конфлікту ”, – відзначила експерт.
Олександр Солонтай, член Національного Комітету кампанії «Молодіжна варта», підсумовуючи доповіді іноземних експертів, відмітив, що Україна потребує фінансування сфери молодіжної політики та збільшення кількості молоді у Верховній Раді України. «Політики не виконують своїх передвиборчих обіцянок і після виборів забувають про молодіжний сектор. З кожним роком кількість молодих людей у Верховній Раді тільки скорочується і це призводить до того, що проблеми молоді залишаються поза увагою держави. Законодавці мають забезпечити гідні умови життя для молодих людей, які є майбутнім України», - наголосив пан Солонтай.
За словами Павла ВІКНЯНСЬКОГО, голови ВМГО «Студентська республіка», молодь повинна мати свою патріотичну позицію і не відступати перед труднощами, які виникають на шляху до побудови демократичного суспільства, в якому молодіжна політика є одним з найголовніших питань. Експерт переконаний, що ніколи не потрібно впадати у відчай та опускати руки у процесі складної реформації і необхідно обирати найважчий шлях для того, щоб дійсно отримати результати своєї громадської діяльності.
Олександр ЯРЕМА, виконавчий директор Українського фонду підтримки реформ, наголосив на тому, що в Україні є не тільки конфлікт поколінь, але й конфлікт між самою молоддю. «Лише 1.5 % молодих людей в Україні є членами молодіжних громадських організацій і всього 5 % щось знає про їхню діяльність. Відсутня зацікавленість у процесі реформування з боку самої молоді», - сказав пан Ярема. Він зауважив, що зараз Україна потребує створення конкретних служб на державному рівні, які б займалися виключно реалізацією молодіжної політики.
Оксана П‘ЯТКОВСЬКА, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», представила аналітичне дослідження, висновком якого стало те, що зараз в Україні існує величезна проблема трудової міграції молоді, яка просто не може знайти роботу в Україні. Вона висловила думку, що такий процес відтоку людей створив проблему «транснаціональної сім’ї» - коли батьки працюють в різних країнах, а їх діти виховуються як сироти. Також експерт відмітила: «Сьогодні українська діаспора налічує більше 20 млн. осіб і ця кількість українців за кордоном тільки зростає».
Учасник дискусії Ірина Гуцал, керівник Стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука, наголосила на важливості підтримки талановитої активної молоді, яка хоче змінити країну на краще і може допомогти іншим знайти свій шлях.
Загалом учасники заходу погодились, що молодь повинна бути залучена до процесу прийняття рішень у державі – це одна з головних умов успішних реформ. Дискусія носила практичний характер і була орієнтована на обговорення конкретних і нагальних завдань, які стоять перед молодіжною політикою в Україні, що стало можливим завдяки модератору заходу - журналісту та співзасновнику проекту «Платформа» (platfor.ma) - Олександру АКИМЕНКО.
Сподіваємось, що закордонний досвід, представлений в рамках проекту буде використаний українським експертним середовищем для впровадження соціально-важливих для країни реформ. Усі матеріали заходу Ви можете знайти на нашому сайті на сторінці проекту «Експертиза закордонних трансформацій» у розділі «Міжнародний діалог»..
Учасники заходу, представники органів державної влади, експертної та академічної спільнот, молодіжних організацій, а також всеукраїнських та регіональних ЗМІ, обговорили уроки впровадження реформ у сфері молодіжної політики Сербії та Білорусі, а також важливість зарубіжного досвіду для України.
Голова Наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезія ЯЦЕНЮК відзначила, що заключна в рамках проекту дискусія невипадково присвячена реформі молодіжної політики, оскільки успіх усіх реформ у державі залежить від молодих людей. «Саме молодь повинна бути активним учасником вирішення завдань, що стоять перед державою і суспільством. Тільки за активної участі молоді можливий розвиток демократичної держави. Потрібно активно працювати над тим, щоб молоді люди відчували свій обов’язок перед майбутнім країни і, головне, вірили у свою спроможність здійснити позитивні зміни у державі та суспільстві», - наголосила пані Яценюк.
“Сьогодні для молоді в Україні практично немає соціальних ліфтів, не створено умов для самореалізації. Для молодих людей повинен бути відкритий спектр можливостей – від якісної освіти до працевлаштування”, – підкреслив Євген Бистрицький, виконавчий директор Фонду «Відродження». Пан Бистрицький нагадав, що його організація підтримала декілька молодіжних проектів: моніторинг прозорості вступної кампанії та бюджетування стипендій, допомога з працевлаштуванням, підтримка європейської ідентичності та сприяння ромській молоді.
Під час дискусії було представлено досвід запровадження системи реформування молодіжної політики у Сербії та Білорусі.
Таня АЗАНЬЯК, експерт неурядової організації «Ініціативи» (Белград, Сербія), сказала, що Україна та Сербія мають багато спільного у системі молодіжної політики, але у Сербії молодь веде себе значно активніше. Пані Азаньяк зазначила, що головні реформи, які відбувалися у Сербії з 2003 року в сфері державної молодіжної політики, були ініційовані громадськими молодіжними рухами, які наполегливо та системно тиснули на уряд. «У результаті вдалих реформ сьогодні у Сербії існує тісний діалог між державним та громадським секторами сфери молодіжної політики”, – підкреслила експерт.
Міла Пестун, колишній президент Європейського молодіжного парламенту Білорусі (Мінськ, Білорусія) проінформувала, що в її країні існує багато проблем у молодіжному секторі, які спричинені тиском з боку держави на молодіжні організації, тому реформи у сфері молодіжної політики відбуваються дуже повільно і неефективно. “У Білорусі майже не використовується рідна мова, все на російській, що не може влаштовувати молоде покоління, і це є приводом для конфлікту ”, – відзначила експерт.
Олександр Солонтай, член Національного Комітету кампанії «Молодіжна варта», підсумовуючи доповіді іноземних експертів, відмітив, що Україна потребує фінансування сфери молодіжної політики та збільшення кількості молоді у Верховній Раді України. «Політики не виконують своїх передвиборчих обіцянок і після виборів забувають про молодіжний сектор. З кожним роком кількість молодих людей у Верховній Раді тільки скорочується і це призводить до того, що проблеми молоді залишаються поза увагою держави. Законодавці мають забезпечити гідні умови життя для молодих людей, які є майбутнім України», - наголосив пан Солонтай.
За словами Павла ВІКНЯНСЬКОГО, голови ВМГО «Студентська республіка», молодь повинна мати свою патріотичну позицію і не відступати перед труднощами, які виникають на шляху до побудови демократичного суспільства, в якому молодіжна політика є одним з найголовніших питань. Експерт переконаний, що ніколи не потрібно впадати у відчай та опускати руки у процесі складної реформації і необхідно обирати найважчий шлях для того, щоб дійсно отримати результати своєї громадської діяльності.
Олександр ЯРЕМА, виконавчий директор Українського фонду підтримки реформ, наголосив на тому, що в Україні є не тільки конфлікт поколінь, але й конфлікт між самою молоддю. «Лише 1.5 % молодих людей в Україні є членами молодіжних громадських організацій і всього 5 % щось знає про їхню діяльність. Відсутня зацікавленість у процесі реформування з боку самої молоді», - сказав пан Ярема. Він зауважив, що зараз Україна потребує створення конкретних служб на державному рівні, які б займалися виключно реалізацією молодіжної політики.
Оксана П‘ЯТКОВСЬКА, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», представила аналітичне дослідження, висновком якого стало те, що зараз в Україні існує величезна проблема трудової міграції молоді, яка просто не може знайти роботу в Україні. Вона висловила думку, що такий процес відтоку людей створив проблему «транснаціональної сім’ї» - коли батьки працюють в різних країнах, а їх діти виховуються як сироти. Також експерт відмітила: «Сьогодні українська діаспора налічує більше 20 млн. осіб і ця кількість українців за кордоном тільки зростає».
Учасник дискусії Ірина Гуцал, керівник Стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука, наголосила на важливості підтримки талановитої активної молоді, яка хоче змінити країну на краще і може допомогти іншим знайти свій шлях.
Загалом учасники заходу погодились, що молодь повинна бути залучена до процесу прийняття рішень у державі – це одна з головних умов успішних реформ. Дискусія носила практичний характер і була орієнтована на обговорення конкретних і нагальних завдань, які стоять перед молодіжною політикою в Україні, що стало можливим завдяки модератору заходу - журналісту та співзасновнику проекту «Платформа» (platfor.ma) - Олександру АКИМЕНКО.
Сподіваємось, що закордонний досвід, представлений в рамках проекту буде використаний українським експертним середовищем для впровадження соціально-важливих для країни реформ. Усі матеріали заходу Ви можете знайти на нашому сайті на сторінці проекту «Експертиза закордонних трансформацій» у розділі «Міжнародний діалог»..
|
