![]() |
![]() |
|

5-й Київський Безпековий Форум буде присвячений темі «Демократія – слово чи цінність? Роль демократизації у глобальних безпекових процесах».
19-20 квітня 2012 року в рамках 5-го Київського Безпекового Форуму пройде дискусія про роль демократії в сучасних глобальних та регіональних безпекових процесах.
Щорічний міжнародний захід «Київський Безпековий Форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка «Open Ukraine» у 2007 році, є платформою для дебатів із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні.
Гості Форуму зосередяться на обговоренні глобальних безпекових тенденцій, питаннях добробуту та демократії, визначатимуть роль Європейського Союзу в регіональному розвитку та прогнозуватимуть майбутнє ЄС як ключового фактора регіональної стабільності. Також буде розглянута роль України у глобальних та регіональних безпекових процесах.
Учасниками Форуму стануть більше 400 вищих посадових осіб, відомих політиків, аналітиків, експертів, бізнесменів, представників громадянського суспільства і засобів масової інформації з України та країн Чорноморсько-Каспійського регіону, Європейського Союзу, США та відповідних міжнародних та регіональних організацій.
Більш детальна інформація знаходиться на сторінці Київського Безпекового Форуму.
Щорічний міжнародний захід «Київський Безпековий Форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка «Open Ukraine» у 2007 році, є платформою для дебатів із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні.
Гості Форуму зосередяться на обговоренні глобальних безпекових тенденцій, питаннях добробуту та демократії, визначатимуть роль Європейського Союзу в регіональному розвитку та прогнозуватимуть майбутнє ЄС як ключового фактора регіональної стабільності. Також буде розглянута роль України у глобальних та регіональних безпекових процесах.
Учасниками Форуму стануть більше 400 вищих посадових осіб, відомих політиків, аналітиків, експертів, бізнесменів, представників громадянського суспільства і засобів масової інформації з України та країн Чорноморсько-Каспійського регіону, Європейського Союзу, США та відповідних міжнародних та регіональних організацій.
Більш детальна інформація знаходиться на сторінці Київського Безпекового Форуму.

Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» провів дискусію на тему реформування молодіжної політики в Україні
07.12.2011
Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» разом із Міжнародним фондом «Відродження» провели 7 грудня у Києві подіумну дискусію «РЕФОРМА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ: ВІД ІНСТИТУЦІЙНИХ ДО СОЦІАЛЬНИХ АСПЕКТІВ». Даний захід став шостим і останнім, у рамках проекту «Експертиза закордонних трансформацій», метою якого є ознайомлення українського експертного середовища з досвідом реформ у сусідніх країнах.
Учасники заходу, представники органів державної влади, експертної та академічної спільнот, молодіжних організацій, а також всеукраїнських та регіональних ЗМІ, обговорили уроки впровадження реформ у сфері молодіжної політики Сербії та Білорусі, а також важливість зарубіжного досвіду для України.
Голова Наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезія ЯЦЕНЮК відзначила, що заключна в рамках проекту дискусія невипадково присвячена реформі молодіжної політики, оскільки успіх усіх реформ у державі залежить від молодих людей. «Саме молодь повинна бути активним учасником вирішення завдань, що стоять перед державою і суспільством. Тільки за активної участі молоді можливий розвиток демократичної держави. Потрібно активно працювати над тим, щоб молоді люди відчували свій обов’язок перед майбутнім країни і, головне, вірили у свою спроможність здійснити позитивні зміни у державі та суспільстві», - наголосила пані Яценюк.
“Сьогодні для молоді в Україні практично немає соціальних ліфтів, не створено умов для самореалізації. Для молодих людей повинен бути відкритий спектр можливостей – від якісної освіти до працевлаштування”, – підкреслив Євген Бистрицький, виконавчий директор Фонду «Відродження». Пан Бистрицький нагадав, що його організація підтримала декілька молодіжних проектів: моніторинг прозорості вступної кампанії та бюджетування стипендій, допомога з працевлаштуванням, підтримка європейської ідентичності та сприяння ромській молоді.
Під час дискусії було представлено досвід запровадження системи реформування молодіжної політики у Сербії та Білорусі.
Таня АЗАНЬЯК, експерт неурядової організації «Ініціативи» (Белград, Сербія), сказала, що Україна та Сербія мають багато спільного у системі молодіжної політики, але у Сербії молодь веде себе значно активніше. Пані Азаньяк зазначила, що головні реформи, які відбувалися у Сербії з 2003 року в сфері державної молодіжної політики, були ініційовані громадськими молодіжними рухами, які наполегливо та системно тиснули на уряд. «У результаті вдалих реформ сьогодні у Сербії існує тісний діалог між державним та громадським секторами сфери молодіжної політики”, – підкреслила експерт.
Міла Пестун, колишній президент Європейського молодіжного парламенту Білорусі (Мінськ, Білорусія) проінформувала, що в її країні існує багато проблем у молодіжному секторі, які спричинені тиском з боку держави на молодіжні організації, тому реформи у сфері молодіжної політики відбуваються дуже повільно і неефективно. “У Білорусі майже не використовується рідна мова, все на російській, що не може влаштовувати молоде покоління, і це є приводом для конфлікту ”, – відзначила експерт.
Олександр Солонтай, член Національного Комітету кампанії «Молодіжна варта», підсумовуючи доповіді іноземних експертів, відмітив, що Україна потребує фінансування сфери молодіжної політики та збільшення кількості молоді у Верховній Раді України. «Політики не виконують своїх передвиборчих обіцянок і після виборів забувають про молодіжний сектор. З кожним роком кількість молодих людей у Верховній Раді тільки скорочується і це призводить до того, що проблеми молоді залишаються поза увагою держави. Законодавці мають забезпечити гідні умови життя для молодих людей, які є майбутнім України», - наголосив пан Солонтай.
За словами Павла ВІКНЯНСЬКОГО, голови ВМГО «Студентська республіка», молодь повинна мати свою патріотичну позицію і не відступати перед труднощами, які виникають на шляху до побудови демократичного суспільства, в якому молодіжна політика є одним з найголовніших питань. Експерт переконаний, що ніколи не потрібно впадати у відчай та опускати руки у процесі складної реформації і необхідно обирати найважчий шлях для того, щоб дійсно отримати результати своєї громадської діяльності.
Олександр ЯРЕМА, виконавчий директор Українського фонду підтримки реформ, наголосив на тому, що в Україні є не тільки конфлікт поколінь, але й конфлікт між самою молоддю. «Лише 1.5 % молодих людей в Україні є членами молодіжних громадських організацій і всього 5 % щось знає про їхню діяльність. Відсутня зацікавленість у процесі реформування з боку самої молоді», - сказав пан Ярема. Він зауважив, що зараз Україна потребує створення конкретних служб на державному рівні, які б займалися виключно реалізацією молодіжної політики.
Оксана П‘ЯТКОВСЬКА, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», представила аналітичне дослідження, висновком якого стало те, що зараз в Україні існує величезна проблема трудової міграції молоді, яка просто не може знайти роботу в Україні. Вона висловила думку, що такий процес відтоку людей створив проблему «транснаціональної сім’ї» - коли батьки працюють в різних країнах, а їх діти виховуються як сироти. Також експерт відмітила: «Сьогодні українська діаспора налічує більше 20 млн. осіб і ця кількість українців за кордоном тільки зростає».
Учасник дискусії Ірина Гуцал, керівник Стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука, наголосила на важливості підтримки талановитої активної молоді, яка хоче змінити країну на краще і може допомогти іншим знайти свій шлях.
Загалом учасники заходу погодились, що молодь повинна бути залучена до процесу прийняття рішень у державі – це одна з головних умов успішних реформ. Дискусія носила практичний характер і була орієнтована на обговорення конкретних і нагальних завдань, які стоять перед молодіжною політикою в Україні, що стало можливим завдяки модератору заходу - журналісту та співзасновнику проекту «Платформа» (platfor.ma) - Олександру АКИМЕНКО.
Сподіваємось, що закордонний досвід, представлений в рамках проекту буде використаний українським експертним середовищем для впровадження соціально-важливих для країни реформ. Усі матеріали заходу Ви можете знайти на нашому сайті на сторінці проекту «Експертиза закордонних трансформацій» у розділі «Міжнародний діалог»..
Учасники заходу, представники органів державної влади, експертної та академічної спільнот, молодіжних організацій, а також всеукраїнських та регіональних ЗМІ, обговорили уроки впровадження реформ у сфері молодіжної політики Сербії та Білорусі, а також важливість зарубіжного досвіду для України.
Голова Наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезія ЯЦЕНЮК відзначила, що заключна в рамках проекту дискусія невипадково присвячена реформі молодіжної політики, оскільки успіх усіх реформ у державі залежить від молодих людей. «Саме молодь повинна бути активним учасником вирішення завдань, що стоять перед державою і суспільством. Тільки за активної участі молоді можливий розвиток демократичної держави. Потрібно активно працювати над тим, щоб молоді люди відчували свій обов’язок перед майбутнім країни і, головне, вірили у свою спроможність здійснити позитивні зміни у державі та суспільстві», - наголосила пані Яценюк.
“Сьогодні для молоді в Україні практично немає соціальних ліфтів, не створено умов для самореалізації. Для молодих людей повинен бути відкритий спектр можливостей – від якісної освіти до працевлаштування”, – підкреслив Євген Бистрицький, виконавчий директор Фонду «Відродження». Пан Бистрицький нагадав, що його організація підтримала декілька молодіжних проектів: моніторинг прозорості вступної кампанії та бюджетування стипендій, допомога з працевлаштуванням, підтримка європейської ідентичності та сприяння ромській молоді.
Під час дискусії було представлено досвід запровадження системи реформування молодіжної політики у Сербії та Білорусі.
Таня АЗАНЬЯК, експерт неурядової організації «Ініціативи» (Белград, Сербія), сказала, що Україна та Сербія мають багато спільного у системі молодіжної політики, але у Сербії молодь веде себе значно активніше. Пані Азаньяк зазначила, що головні реформи, які відбувалися у Сербії з 2003 року в сфері державної молодіжної політики, були ініційовані громадськими молодіжними рухами, які наполегливо та системно тиснули на уряд. «У результаті вдалих реформ сьогодні у Сербії існує тісний діалог між державним та громадським секторами сфери молодіжної політики”, – підкреслила експерт.
Міла Пестун, колишній президент Європейського молодіжного парламенту Білорусі (Мінськ, Білорусія) проінформувала, що в її країні існує багато проблем у молодіжному секторі, які спричинені тиском з боку держави на молодіжні організації, тому реформи у сфері молодіжної політики відбуваються дуже повільно і неефективно. “У Білорусі майже не використовується рідна мова, все на російській, що не може влаштовувати молоде покоління, і це є приводом для конфлікту ”, – відзначила експерт.
Олександр Солонтай, член Національного Комітету кампанії «Молодіжна варта», підсумовуючи доповіді іноземних експертів, відмітив, що Україна потребує фінансування сфери молодіжної політики та збільшення кількості молоді у Верховній Раді України. «Політики не виконують своїх передвиборчих обіцянок і після виборів забувають про молодіжний сектор. З кожним роком кількість молодих людей у Верховній Раді тільки скорочується і це призводить до того, що проблеми молоді залишаються поза увагою держави. Законодавці мають забезпечити гідні умови життя для молодих людей, які є майбутнім України», - наголосив пан Солонтай.
За словами Павла ВІКНЯНСЬКОГО, голови ВМГО «Студентська республіка», молодь повинна мати свою патріотичну позицію і не відступати перед труднощами, які виникають на шляху до побудови демократичного суспільства, в якому молодіжна політика є одним з найголовніших питань. Експерт переконаний, що ніколи не потрібно впадати у відчай та опускати руки у процесі складної реформації і необхідно обирати найважчий шлях для того, щоб дійсно отримати результати своєї громадської діяльності.
Олександр ЯРЕМА, виконавчий директор Українського фонду підтримки реформ, наголосив на тому, що в Україні є не тільки конфлікт поколінь, але й конфлікт між самою молоддю. «Лише 1.5 % молодих людей в Україні є членами молодіжних громадських організацій і всього 5 % щось знає про їхню діяльність. Відсутня зацікавленість у процесі реформування з боку самої молоді», - сказав пан Ярема. Він зауважив, що зараз Україна потребує створення конкретних служб на державному рівні, які б займалися виключно реалізацією молодіжної політики.
Оксана П‘ЯТКОВСЬКА, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», представила аналітичне дослідження, висновком якого стало те, що зараз в Україні існує величезна проблема трудової міграції молоді, яка просто не може знайти роботу в Україні. Вона висловила думку, що такий процес відтоку людей створив проблему «транснаціональної сім’ї» - коли батьки працюють в різних країнах, а їх діти виховуються як сироти. Також експерт відмітила: «Сьогодні українська діаспора налічує більше 20 млн. осіб і ця кількість українців за кордоном тільки зростає».
Учасник дискусії Ірина Гуцал, керівник Стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука, наголосила на важливості підтримки талановитої активної молоді, яка хоче змінити країну на краще і може допомогти іншим знайти свій шлях.
Загалом учасники заходу погодились, що молодь повинна бути залучена до процесу прийняття рішень у державі – це одна з головних умов успішних реформ. Дискусія носила практичний характер і була орієнтована на обговорення конкретних і нагальних завдань, які стоять перед молодіжною політикою в Україні, що стало можливим завдяки модератору заходу - журналісту та співзасновнику проекту «Платформа» (platfor.ma) - Олександру АКИМЕНКО.
Сподіваємось, що закордонний досвід, представлений в рамках проекту буде використаний українським експертним середовищем для впровадження соціально-важливих для країни реформ. Усі матеріали заходу Ви можете знайти на нашому сайті на сторінці проекту «Експертиза закордонних трансформацій» у розділі «Міжнародний діалог»..
| |












