У п'ятницю, 7-го листопада, у другій половині дня Другий Київський безпековий форум продовжив свою роботу. Більшість експертів під час обговорення теми засідання «БІЗНЕС-РІШЕННЯ, КОРПОРАТИВНІ ІНТЕРЕСИ ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА В КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ СИНЕРГІЙ» дійшли висновку, що майбутнє енергетичної галузі за незалежними виробниками. Також, дискутуючи щодо можливостей зменшення взаємозалежності між країнами-транспортерамми і країнами-виробниками, експерти висловили сумніви у доцільності будівництва нових трубопроводів і, зокрема, у доцільності будівництва шляхів в обхід України. На думку аналітиків, країнам важко буде позбутись взаємної залежності в енергетичній сфері у найближчому майбутньому, тому доцільніше було б унормувати відповідними домовленостями наявні відносини.

«Якщо говорити про газопостачання, то звичайно Європа та інші країні потребують диверсифікації», - вважає Борис НЄМЦОВ, член Федеральної Політичної ради політичної парті СПС, Російська Федерація. Невтішним виявився його прогноз щодо питання ціни на газ для України: «Радше за все, ціна буде вищою - це ваша плата за незалежність».

Відзначаючи залежність багатьох європейських країн від «Газпрому», пан Нємцов виділив єдиний можливий на його думку варіант демократизації компанії: «Необхідно відділити систему трубопроводів від Газпрому - зробити це так, як відбулося з компанією «Транснефть». Нехай трубопровід буде у власності держави, але це має бути незалежна компанія і для усіх продавців газу мають бути рівні умови». Разом з тим, Нємцов зазначив, що враховуючи перспективи, радше за все Газпром і далі знаходитиметься під контролем держави. Ідею будівництва нових газопотоків з Росії він вважає невдалою, бо через брак газу в Росії вони залишаться незаповненими.

«Чим більше процвітає економіка, тим більша потреба в постачанні енергії з усіх джерел - і традиційних, і нетрадиційних. Світ буде намагатися відповідати зростаючій потребі. Це потягне за собою підвищення напруженості у середовищі «виробник-споживач», - вважає Патрік ван ДEЙЛ, Генеральний директор, «Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн». На його думку, в цих умовах енергія має вироблятися на найбільш доступному рівні ціни за неї. «Жодна з компаній не може вирішити ці питання сама, тому ми підтримуємо ідею спільного обговорення вироблення ідей», - сказав у своєму виступі Патрік ван Дейл.

Також він поділився двома сценаріями розвитку подій в енергетиці світу, які розробила компанія «Шелл». «Перший - країни зосередяться на своїх власних енергетичних питаннях. Другий - будуть укладатись міжнародні договори. Ми обговорювали ці сценарії в усіх країнах, в яких працюємо, і маємо сказати, що уряди не завжди розуміють всіх проблем і тому часто працюють за першим сценарієм», - резюмував він.

На відміну від колеги з Росії, Георгій  ВАШАКМАДЗЕ директор фонду "GUEU", все-таки бачить майбутнє для нових трубопроводів. «Нубук, «Білий потік», «Південний потік» - все це можливо, якщо є правильне ставлення до ідеї». «Нашою метою є з'єднати Каспійський регіон з Європою, зробити так, щоб європейські компанії були присутні в Каспійському регіоні, але до цього питання має бути комплексний підхід», - зазначив він.

Найважливішим питанням для України, Саймон ПІРАНІ, Старший науковий співробітник  Оксфордського інституту енергетичних досліджень із Великої Британії, назвав скорочення залежності від єдиного постачальника. А також зауважив, що Україна має і свій газ на території, що також має сприяти закріпленню енергетичної незалежності держави. В той же час він негативно оцінив дії українського уряду в питаннях енергетики: «Я не бачу стратегії від уряду, яка б стосувалася енергоефективності і енергозбереження. Це має стати пріоритетом енергетичної політики держави».

***

Жваву дискусію викликали виступи учасників тематичного засідання «АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ - ЧИ ПІДВИЩЕНА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА?», яка звелась до того, що в Україні ці технології будуть активно впроваджуватися тоді, коли прийде до влади молода команда. 

Kевін РОСНЕР, Старший науковий співробітник Інституту аналізу світової безпеки із США, висловив свою стурбованість залежністю людства від нафти, констатуючи, що 97% транспорту Америки працює на бензині. Пан Роснер навів приклади інших країн застосування альтернатив нафті, яке набуває ширшої популярності, а саме  в Бразилії - етанолу, в Китаї - метанолу, а також біопалива.

Валерій БОРОВИК, Голова правління Альянсу «Нова енергія України», представив проекти альтернативних джерел енергій, які наразі впроваджує Альянс, серед яких - зняття енергії з обертання землі та вироблення енергії, хвильова станція з вироблення електроенергії з енергії хвиль, створення вітропарків в Криму та станції геотермальної енергетики.

***

Під час обговорення заключної теми ШЛЯХІВ ПОКРАЩЕННЯ ВІДНОСИН МІЖ КРАЇНАМИ-ВИРОБНИКАМИ, СПОЖИВАЧАМИ ТА ТРАНЗИТЕРАМИ  ЕНЕРГІЇ  ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ експерти дійшли висновку, що фінансова криза може навіть стимулювати покращення відносин країн в енергетичній сфері.

В контексті питання про вплив Росії на енергетичну безпеку в Європі, редактор видання «Російський енергетичний бюлетень» Міхаїл КРУТІХІН акцентував увагу на суттєвих протиріччях, які виникли сьогодні між газовим монополістом Росією і споживачем газу - Європою. Про користування Росією монопольного положення на енергетичному ринку Міхаїл Крутіхін висловив надію, що потреба співпрацювати з європейським суспільством врешті змусить Росію працювати більш цивілізовано. Крім того, на думку експерта, на позицію Росії може вплинути світова фінансова криза, що змусить уряд РФ прийняти певні рішення щодо «Газпрому. «Щоб подолати кризу газопостачання «Газпром» повинен буде підвищити інвестиції в виробництво, що сприятиме розвитку галузі, але навряд чи сподобається уряду, бо не принесе швидких дивідендів. Або ж за умов кризи, уряд може розділити «Газпром» на окремі газовиробничі компанії», - зазначав він.

Голова російської та євразійської програм Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джеймс ШЕРР: «Росія не вітає конкурентні проекти в своєму регіоні. Так Росія доводить, що всі проекти які запроваджуються без неї є небезпечними. Який в цьому контексті є вибір у України? Тільки співпраця з Росією». Обговорюючи шляхи виходу з такого становища, Шерр зазначає, що Росія зацікавлена бути монополістом, але разом з тим потрібно створювати конкуренцію, шукати нові енергетичні джерела. Це не виключає Росію з енергетичної системи, бо це неможливо, але можливо зробить її позицію більш поміркованою».

Директор енергетичних програм Центру НОМОС Михайло Гончар запропонував свою формулу покращення енергетичного ланцюжка виробник-транзитер-споживач: стратегічні резерви плюс інтегрована інфраструктура плюс диверсифікація джерел плюс прозорість. Оздоровлення енергетичного ринку, на думку експерта, потребує також більш активної ролі Міжнародного енергетичного агентства та Енергетичної хартії. В той же час, говорячи про співпрацю цих організацій з Росією, він наголосив, що іншого шляху покращення відносин, ніж діалог, в сьогоднішніх реаліях немає.

 «Фінансова криза, певним чином, зіграна на руку в питанні з Росією, бо раніше шансів стабілізувати ситуацію практично не було» - зазначив незалежний експерт Олександр НАРБУТ. «Сьогодні, коли інвестиції дуже важливі для всіх країн, Європа отримала унікальний шанс на порозуміння з Росією в енергетичній сфері», - впевнений Нарбут. Тому першим кроком Європи в цьому напрямку, на його переконання, має стати адаптація Енергетичної хартії під Росію. Крім того, наступні ініціативи Європи мають бути спрямовані на модернізацію всередині країн-транзитерів.